14 лютого, в понеділок, у конкурсній програмі Берлінського МКФ демонструвалася стрічка росіянина Алєксандра Міндадзе, створена в копродукції Росії, України та Німеччини…
Від Росії, як уже повідомлялося, головним продюсером виступив українець Олександр Роднянський, що він останнього часу продюсує поза межами Батьківщини, а, власне, від України – Олег Кохан зі своєю компанією Sota Cinema Group.
Картина «В суботу» фільмувалася переважно в Україні – в містах Донецької та Запорізької областей, де лишалися підходящі для цього кіна об’єкти, натура. А йдеться в картині, нагадаю, про суботній день 26 лютого 1986 року – день Чорнобильської катастрофи.
Та режисер, як відомо, росіянин, творча частина знімальної групи також усуціль російська. І, попри «чорнобильську прописку» фільму, сказати б, географічно українську, він, природно, є російським. Як справедливо зауважив російський кінокритик Андрій Плахов у газеті «Коммерсант», Міндадзе веде про ментальні проблеми російської свідомості, сказати б, на українській території… Звісно, часи СРСР роблять певну поправку, також, безумовно, погляд Міндадзе не є для нас марсіанським, але все ж це розмова принципово про російське… А хотілося б, звісно, українського мистецького погляду на події 25-літньої давности. Не від Міндадзе, від котрогось із українських режисерів.
«В суботу» кінокритики й кіножурналісти Берлінале сприйняли прохолодно, хоча фільм по своєму і цікавий, і, на відміну від режисерського дебюту «Відрив» видатного сценариста Міндадзе, не є стилістично герметичним, це драма, сказати б, цілком розвернута обличчям до глядача. Певне, оприлюдненими проблемами російської ментальности світова кінокритична спільнота не перейнялася. Судячи із запитань на «післяматчовій» прес-конференції, чекали від фільму іншого послання – певне, універсальнішого…
В кожнім разі, стрічка Міндадзе незабаром так чи так стане доступною для українського глядача і, безумовно, її треба подивитися, щоби скласти власне враження.
Вол.Войтенко, Берлін
Джерело: Кіноколо
