Джерело: news.ru/ua – Культура
Минулий рік виявився вельми вдалим для вітчизняного кінематографа: кіно знімається, виходить у прокат і навіть перемагає на міжнародних фестивалях. Звісно, все не так добре, як мріялося, але й не так погано, як хотілося б злостивцям.
„Коментарі“ підбивають своєрідні кінопідсумки 2012 року, визначивши найуспішніші кінороботи року, що минає.
„ТойХтоПройшовКрізьВогонь“
Без сумніву, перше місце в імпровізованому рейтингу потрібно віддати фільму „ТойХтоПройшовКрізьВогонь“ Михайла Іллєнка.Стрічка вперше за історію незалежності України ввійшла в десятку найпопулярніших <х фільмів у прокаті, а також була внесена оскарівським комітетом в лонг-лист номінації „Найкращий фільм іноземною мовою“. Щоправда, до п´ятірки претендентів картина так і не потрапила.
Напівлегенда-напівбувальщина про українського вождя індіанців підкорила не лише серця українців, а й зарубіжних глядачів. Стрічку тепло зустрічали на показах у Росії, країнах Європи, Канаді та Америці. В арсеналі нагород картини – гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю, а також „Золотий витязь“ у номінації „Найкращий повнометражний фільм“ на однойменному міжнародному кінофестивалі в Омську (Росія). Крім того, стрічка завоювала приз глядацьких симпатій на нью-йоркському „Кінофест NYC“, а також отримала спецдиплом журі та Приз Гільдії кінокритиків „За поетичну магію і магічний реалізм“ на відкритому фестивалі країн СНД, Латвії, Литви і Естонії „Кіношок“.
До послужного списку фільму варто додати участь у найбільших світових кіноринках: Європейському фільм маркеті (EFM), що проходить у рамках Берлінале, і на кіноринку в Каннах.
„Будиночок з башточкою“
Чорно-біла драма Єви Найман „Будиночок з башточкою“ за однойменним оповіданням Фрідріха Горштейна підкорила серця цінителів мистецтва на кінофестивалі в Карлових Варах. Фільм узяв головний приз програми „На Схід від Заходу“. Крім того, на Міжнародному кінофестивалі „Темні ночі“ в Таллінні картина Найман отримала аж дві нагороди: гран-прі фестивалю і приз за найкращу операторську роботу.
Варто зазначити, що прем´єра стрічки відбулася на Шанхайському кінофестивалі, де картина також брала участь в основній конкурсній програмі. Крім того, стрічка стала єдиним конкурентом „ТойХтоПройшовКрізьВогонь“ за право претендувати на потрапляння в шорт-лист „Оскара“ від України.
„Будиночок з башточкою“ – це трагічна історія про повернення мами з восьмирічним сином (якого, до речі, зіграв вихованець київського інтернату) з евакуації додому взимку 1944 року. Фільм вийшов у прокат не тільки в Україні, а й у Росії.
„Ядерні відходи“
Український короткий метр продовжує завойовувати світове визнання. Нагадаємо, що торік українка Марина Врода з фільмом „Крос“ стала володаркою „Золотої пальмової гілки“ Каннського кінофестивалю. Цього року Мирослав Слабошпицький і його 23-хвилинний твір „Ядерні відходи“ отримав „Срібного леопарда“ на кінофестивалі в Локарно (який, до речі, є ровесником Каннського кінофестивалю і цього року відбувався 65-й раз). Крім того, стрічка, знята в Чорнобилі, перемогла на відкритому фестивалі кіно країн СНД і Балтії „Кіношок“ у номінації „Межі шоку“.
„Вічне повернення“
У році, що минає, відомий український режисер Кіра Муратова зняла свою 21-шу кінороботу – фільм „Вічне повернення“, який тепло сприйняли вітчизняні та зарубіжні критики. Нова картина Муратової знята у формі кінопроб „драматургічно життєвої історії“, де кожна сцена знімається кілька разів у виконанні різних пар акторів. У фільмі зайняті всі улюблені режисеркою актори: Рената Литвинова та Сергій Маковецький, Олег Табаков і Алла Демидова, Наталія Бузько та Віталій Лінецький.
Світова прем´єра картини відбулася на Римському кінофестивалі, де стрічка боролася за головний приз. На жаль, „Вічне повернення“ там не відзначили нагородою, проте стрічка отримала багато позитивних відгуків. Так, наприклад, італійські критики порівнювали нову роботу одеситки з творчістю француза Макса Офюльса і німця Райнера Вернера Фассбіндера. Українська прем´єра фільму відбудеться в 2013 році.
Українська класика
Цього року про українську класику кіно 20-30-х років минулого сторіччя дізналися не лише в самій Україні, а й далеко за її межами. Варто віддати належне Національному центру Олександра Довженка, який впевнено і досить успішно займається реставрацією та популяризацією класики вітчизняного кінематографа.
Одним із найяскравіших прикладів об´єднання класики і сучасності можна вважати проект „Коло Дзиґи“ – покази відреставрованих фільмів у „живому“ супроводі. Такий перфоманс Довженко-Центр влаштовує десь раз на сезон. Крім того, ці покази стали вже своєрідною візитною карткою вітчизняних кінофестивалів і культурних локацій. Так, наприклад, 42-й МКФ „Молодість“ відкрився показом відреставрованої копії „Шкурника“ (1929 р.) Миколи Шпиківського у супроводі симфонічного оркестру. Крім того, відреставрована версія знаменитої „Землі“ Олександра Довженка в музичному супроводі гурту „ДахаБраха“ відкрила один із найбільших вітчизняних фестивалів сучасного мистецтва Гогольfest-2012. Шедеври відреставрованого українського кіно цього року були показані в Америці, Італії та Великій Британії.
„Ескімоска“
Цього року, мабуть, одним із найуспішніших досягнень української анімації можна вважати зйомки і вихід на телеекрани мультсеріалуОлексія Шапарєва „Ескімоска“. Серіал створювався спеціально для телевізора: він складається з 26 серій по 5 хвилин. Кожна серія – окрема розповідь про повсякденні пригоди Ескімоски і її друзів. Унікальність мультика в тому, що в ньому немає слів, а почуття й емоції виражаються за допомогою музики, міміки і звуків, зрозумілих усім дітям світу.
Коли мультфільм ще не був готовий, творці говорили, що у них є домовленості про прокат у Великій Британії, Франції, Росії, Прибалтиці і навіть в Азербайджані та Індії. У той самий час українські телеканали не виявляли жодного інтересу до придбання мультфільму. Але коли робота над мультиком завершилася, один із вітчизняних каналів таки купив його для свого ефіру.
„Іван Сила“
Мабуть, ще однією знаковою подією у вітчизняному кінематографі можна вважати зйомки першого за час незалежності фільму для дітей та юнацтва – картини „Іван Сила“ Віктора Андрієнка. Знімальний процес розпочався і закінчився цього року, а ось постобробка матеріалу продовжиться в наступному.
За словами режисера, фільм розповість про життя унікального українця – силача, боксера, артиста цирку Івана Фірцака. Головну роль в картині зіграв донецький силач Дмитро Халаджі, який, до речі, зовні дуже схожий на свого героя. Також у кіно знявся ще один відомий вітчизняний силач –Василь Вірастюк, а також акторка Ольга Сумська.
„На прикладі життя таких людей, як Василь Вірастюк, Дмитро Халаджі та Іван Фірцак, можна показати, що будь-яка молода людина може зробити себе сама і досягти в житті багато чого, розраховуючи тільки на власні сили. Я не буду тикати пальцем і показувати, що ось так треба робити. Я буду говорити так: подивися на цю долю і винеси своє“, – розповів про ідею фільму Андрієнко.
До речі, „Іван Сила“ знімається повністю за державні гроші. Бюджет картини – 16 млн грн.
Крім усіх перерахованих кінодосягнень варто відзначити ще кілька. Перш за все, це вихід в український прокат двох альманахів – „Закохані в Київ“ і „Україно, гудбай“. При цьому збірка короткометражок про любов до Києва вийшла в прокат відразу в двох країнах – Україні і Росії. На цьому альманах не припинив свій хід по світу: за словами продюсераВолодимира Хорунжого, в прокатній історії кінозбірника – майже всі країни СНД та Сполучені Штати Америки.
Прем´єра „Україно, ґудбай!“ відбулася при повному аншлагу. Крім того, дві з шести кіноробіт вже встигли засвітитися на світовому кіноолімпі. Серед них – уже згадані „Ядерні відходи“ Мирослава Слабошпицького, а робота Євгена Матвієнка „Побачення“ була відібрана у конкурсну програму фестивалю короткометражних фільмів у Клермон-Феррані (Франція).
