Фільм «Шкурник» (1927) режисера Миколи Шпиковського відреставрований лише у цьому році. «Шкурник» – авантюрно-пригодницький роуд-муві, абсолютно нехарактерний для свого часу – один із небагатьох прикладів української ранньої кінокомедії. У стрічці в рівній мірі висміюються бюрократизм, фанатичність та абсурдизм більшовиків і клептократична пихатість білих. Довершений фарс, у якому радянська влада побачила карикатуру на себе, було заборонено до показу.
Фактично фільм «Шкурник» було віднайдено завдяки невеличкій нотатці Осипа Мандельштама, який бачив фільм і дуже хвалив його у своїх текстах. Саме ці посилання надихнули мистецтвознавців почати пошуки фільму, єдина копія якого знайшлася лише у Держфільмофонді РФ. На її основі Національна кіностудія ім. Довженка і зробила реставрацію фільму.
«Ціле покоління українських кінематографістів просто мріяли побачити цю стрічку, але не мали такої можливості, – розповів Козленко. – Це, по суті, перший антирежимний фільм, кінострічка нехарактерна навіть для європейського кіно того часу, бо несе в собі певну абсурдистську, навіть сюрреалістичну складову».
Фільм буде представлено на відкритті МКФ «Молодість» 20 жовтня у Національній Опері України. Показ відбудеться у супроводі симфонічного оркестру під диригуванням Германа Макаренко. Нову музику до стрічки написав відомий український композитор В’ячеслав Назаров.
Фільм «Шкурник» було відреставровано в рамках програми реставрації української кінокласики. Програму започаткувало і постійно підтримує Державне агентство з питань кіно, про що розповіла Катерина Копилова. Вона подякувала Іванові Козленку за ентузіазм в роботі і підкреслила, що цей проект започатковано у намаганні популяризувати українське кіно.
СИНОПСИС
Підприємливий київський обиватель Аполлон Шмигуєв, чий мирний міщанський побут потривожено громадянською війною, вирішує перечекати негоду на Півдні України, де владарюють білі. Зібравши розкинутий на Андріївському узвозі нічийний крам, він вирушає в подорож. Але перепинений на півдорозі червоними, він потрапляє в розпорядження більшовицького комісара. Запопадливий і вертлявий, Аполлон швидко стає на чолі місцевого комісаріату. Але невитравна жага до наживи вкотре ставить у небезпеку його життя.
“Шпиковский створив прекрасну іграшку, іграшку “соціального призначення” – верблюжого шпигуна. Образ пластичний, вигадки – просто лесковської, – вирізьблену кустарну ляльку з великим виховним сенсом”. (Осип Мандельштам)
Quelle: Kinokolo
