„Життя, яким воно є“ – у Києві в п’ятницю, 23 березня стартує щорічний Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «Docudays UA».
На перший погляд це видається незвичним: ветерани у віці 80-100 років готуються до Чемпіонату світу з легкої атлетики у Фінляндії. Кадри зі стрічки німецького режисера Яна Тенхавена «Золота осінь» не залишають глядача байдужим, впевнена представниця оргкомітету «Docudays UA» Дар’я Аверченко. Ця стрічка про активну старість, про те, як не падати духом: «Є героїня, яка у 94 роки займається метанням диску й зрештою ставить рекорд. Я б хотіла, аби цей фільм подивилась і моя бабуся», – каже Аверченко.
Цьогоріч у межах фестивалю правозахисного кіно медалі, дипломи та матеріальні премії виборюватимуть стрічки з цілком різних за станом прав людини країн: Мозамбіку й Канади, США й Туреччини, Нідерландів та Іспанії, Польщі, Росії, ФРН, Австрії та інших.
«Ми хворісукалюди»
Чимало стрічок знято й у копродукції. Наприклад картина спільного виробництва Німеччини й Південно-Африканської Республіки «Про гангстерів». Фільм демонструє, що у Кейптауні рівень насильства й нерівності у суспільстві – один з найвищих у світі, але замкнене гангстерське життя сильно відрізняється від того, яким його нерідко уявляють. Режисер цього фільму Тебого Едкінс довго розшукував «фотогенічного» персонажа і нарешті натрапив на цілу гангстерську банду. Режисер поринув у її повсякдення. Фільм знято на межі художнього й документального кіно, але відрізнити обидва жанри у цьому фільмі не так вже й просто.
Єдина українська робота у конкурсі, теж відзнята у копродукції з Австрією, «Хворісукалюди» молодого режисера Юрія Речинського. Фільм про покинутих дітей, підлітків, на що вони приречені, коли не потрібні ані батькам, ані державі. У ході зйомок режисер не побоявся пожити з дітьми у підвалах, щоби краще зрозуміти їх. «Ми хворісукалюди», – кажуть герої цього фільму й запитують: «А ви?»
Кадри з фільму «Смерть робітника»
Нелегальні шахти
Поза конкурсом покажуть й фільми австрійця Міхаеля Ґлавоґґера, їх організатори називають «унікальними». До того ж, режисер хотів, аби їх побачив саме український глядач, і допомагав підготувати ці стрічки для показу. Кілька років тому Ґлавоґґер працював над амбітним проектом, одну з частин фільму «Смерть робітника» знімав у нелегальних копанках в Україні, фільмував будні шахтарів.
Покажуть і його новий фільм «Слава блудниці» про життя повій і проблеми секс-працівників. Цей показ пройде увечері для глядачів старше 21 року.
Три історії з України, Росії та Бразилії
«Чи має шанс авторитаризм в Україні?» – це питання стало основною темою фестивалю, тому фестивальний тиждень буде насичений показами стрічок та дискусіями, присвяченими аналізу тоталітарних режимів та методів боротьби з ними в різних країнах світу. Запланований показ трьох історій. Насамперед «Україна. Точка відліку» документаліста Сергія Буковського та Світлани Залоги про перші роки української незалежності. Далі – українська прем’єра німецького фільму «Ходорковський».
Організатори вважають, що стрічка про перетворення Михайла Ходорковського з «ідеального соціаліста на ідеального капіталіста», і, нарешті, у сибірській тюрмі, – на «ідеального мученика», є актуальною і для українських реалій. У дискусії після показу братиме участь гостя з Німеччини – співпродюсер фільму Симона Бауманн.
У бразильсько-французькій стрічці «Щоденник, листи, революції» режисер Флавія Кастро розповідає особисту історію свого батька, бразильського журналіста та активіста Цельза Кастро, який був вбитий пострілом у квартирі чоловіка, підозрюваного у зв’язках з екс-нацистами.
Фестиваль фільмів про права людини у Києві триватиме до 29 березня.
Автор: Ольга Веснянка
Джерело: „Німецька Хвиля“
