На екрани ФРН вийшла стрічка «Ходорковський» Кирила Туші. Німецький режисер про особливості зйомок у Москві, про спілкування з ув’язненим олігархом, а також про те, чи не збирається тепер зняти фільм про Тимошенко.
Німецькому режисеру Кирилу Туші, який має російське коріння, знадобилося п’ять років, аби відзняти майже двогодинну картину про долю колишнього керівника компанії ЮКОС Михайла Ходорковського. Вперше фільм показали на цьогорічному Міжнародному кінофестивалі в Берліні. Цю подію тоді затьмарив неприємний інцидент: Напередодні прем’єри зловмисники пограбували офіс режисера, вкравши комп’ютери, в одному з яких був оригінал стрічки, запланований для показу на «Берлінале». Фільм знімався в Росії, Великобританії, Німеччині, Ізраїлі та США. І от тепер цього тижня стрічка вийшла на екрани німецьких кінотеатрів.
Deutsche Welle: Пане Туші, ваш фільм виходить у прокат в Німеччині менш ніж за три тижні до виборів у Росії, де, до речі, прем’єра картини відбудеться практично напередодні – 1 грудня. Це робиться навмисно?
Кирил Туші: Усе залежало від фінансів. Через брак грошей у прокатників фільм не зміг вийти в широкий показ відразу після «Берлінале».
Deutsche Welle: Ви упевнені, що «Ходорковський» буде цікавий німецьким глядачам?
Кирил Туші: У будь-якому разі, німецькі прокатники їм зацікавилися. Адже Росія – держава, яка має давні стосунки з Німеччиною. І німці хотіли б більше про неї дізнатися і спробувати її зрозуміти.
Deutsche Welle: На ваш погляд, з кого складається цільова аудиторія «Ходорковського»? Важко уявити, що на стрічку підуть шанувальники американських блокбастерів.
Кирил Туші: У Німеччині взагалі менше ходять в кіно, ніж, наприклад, у Франції, і ще менше, ніж за океаном. Думаю, що в нас подібне кіно дивляться освічені представники середнього класу, а також люди, які цікавляться політикою, а не фанати бойовиків.
Deutsche Welle: Чи не здається вам, що на заході арешт Ходорковського сприймається, як деяка пропагандистська аксіома? Адже ніхто навіть не намагається припустити, що певна частина його власності справді могла бути здобута не цілком законним шляхом.
Кирил Туші: Це непросте запитання. На початку 90-х в Росії закони не дотримувалися, що стало системою, частиною якої був Ходорковський. Якщо людина була частиною системи, незалежно від того, хто вона – бізнесмен або політик – в чомусь звичайно, винна. Але докопатися до правди зараз, на жаль, нелегко. Проте, Ходорковський був не поодиноким випадком. Позатим, я упевнений, що постраждав він, головним чином через те, що намагався розірвати це порочне коло, вийти з нього. Але йому не дозволили це зробити.
Deutsche Welle: Пане Туші, чи важко було вам встановлювати в Росії контакти?
Кирил Туші: Робити це було дуже складно. В першу чергу, через страх. Всі просто боялися говорити на цю тему. А деякі були відверто нечемними: «Чому ви запитуєте мене про Ходорковського? Він лузер! Чому мене повинен цікавити цей ідіот?» Усі наближені до уряду просто відмовилися говорити. Готові до спілкування були тільки ті, хто перебуває за кордоном – Ігор Юргенс в Лондоні й інші вигнанці, які не можуть повернутися до Росії.
Deutsche Welle: Вам вдалося записати інтерв’ю з Ходорковським прямо в залі суду…
Кирил Туші: Я був дуже рад. Адже ніхто не вірив, що мені вдасться зняти це десятихвилинне інтерв’ю. Я був дуже здивований. Думаю, що суддя Данилкин дозволив нам записати інтерв’ю тому, що в нього не було чітких вказівок стосовно реагування на наш запит.
Михайло Ходорковський в залі суду
Deutsche Welle: Пане Туші, після такого інтенсивного вивчення теми, якого висновку ви врешті-решт дійшли стосовно процесу над Ходорковським?
Кирил Туші: Гадаю, що другий процес був абсолютним нонсенсом. Думаю, що й під час першого процесу не все було чисто, що й підтвердив Суд з прав людини. Зокрема, це стосується того, як проводився процес і в які терміни. Гадаю, що це відбувається тому, що в Росії немає розділення між законодавчою й виконавчою владою. Не подумайте, що я антиросійські налаштована людина. Але, на мій погляд, в Росії дуже просто чинити політичний тиск на суддів. Нерідко на правосуддя можна впливати за допомогою тиску згори або грошей. І правим виходить той, за ким сила й влада. Тому тут не йдеться про правосуддя, оскільки в даному разі зникає сама логіка правосуддя.
Deutsche Welle: Ви написали лист Ходорковському. Здивувалися, коли отримали відповідь на нього?
Кирил Туші: На перші два листи він не відповів. Але потім я передав ще один лист через адвокатів. На нього я отримав три довгі відповіді. На жаль, в картину з них увійшло лише відсотків десять.
Deutsche Welle: Доля попередніх листів вам відома?
Кирил Туші: Ні, ймовірно, вони зникли десь на пошті.
Deutsche Welle: Пане Туші, й на завершення таке запитання – чи не збираєтесь ви зняти тепер фільм про ув‚язненого українського екс-прем‚єра Юлію Тимошенко, яку дехто називає«Ходорковський у спідниці»?
Кирил Туші: Ні, про «Ходорковського в спідниці» знімати фільм не збираюсь. Паралелі є, але їх не так багато, як здається. Хоча одна чітка спільність все ж таки існує: в обох країнах рацію має завжди той, хто при владі.
Розмову записав Олександр Павлов
Редактор: Володимир Медяний
