Тема аварії на ЧАЕС досі дуже турбує кіномитців. Кілька великих проектів мають завершити за рік, до 25 річниці трагедії.
Французький фільм про чорнобильську катастрофу з Ольгою Куриленко у головній ролі й короткометражка «Двері», відзнята ірландкою й номінована на „Оскара“ цього року – це лише окремі приклади зацікавленості датою 26 квітня 1986 року. Важливі тодішні події у роботах інших кінематогрфістів – з Німеччини, Росії й України.
Кросс-медійний проект про Чорнобиль
Так гамбурзький режисер Йорґ Альтекрузе та його партнери вже понад 5 років планують реалізацію великого, як його називають, кросс-медійного проекту, частиною якого є документальний фільм про Чорнобиль «Child of Chernobyl», і цього року почався завершальний етап цієї роботи. Як розповіла «Німецькій хвилі» асистент режисера в Україні Юлія Овчаренко, над фільмом працює міжнародна команда. Тема чорнобиля для режисера не нова, 10 років тому він вже знімав документальне кіно про ЧАЕС, яке зараз увійшло навіть до шкільно програми в Німеччині.
«Головна мета нової стрічки – відійти від пасивної скорботи за минулим трагедії і надати слово молоді чорнобильського покоління. Їй належить майбутнє і їй вирішувати, яким воно буде – активно змінювати світ, боротися за безпечне життя, за відмову від атомної енегретики і за перехід на відновлювальні джерела енергії. Тому гаслом проекту було взято „Share the Light“» – розповідає Овчаренко.
Головна героїні – ровесниця аварії
На головну роль запросять українку, однолітка Чорнобильської катастрофи. Паралельно, ще до зйомок влаштують інтерактивне спілкування героїні з українцями та усім світом через її інтернет-блог. Асистент німецького режисера відкриває таємниці «кросс-медійності проекту»: «Читачі, серед яких буде постійна група дітей, постраждалих внаслідок аварії, завдяки питанням і коментарям зможуть впливати на перебіг зйомок та інтерв’ю». Прем’єра має бути у квітні 2011 року. Її супроводжуватиме міжнародне концертне турне за участю Українського державного естрадно-симфонічного оркестру та хору з дітей -„чорнобильців“.
Український режисер Дмитро Тяжлов, який співпрацює й з французською знімальною групою, що знімає про Чорнобиль в ці дні упевнений, що режисерам набагато легше знімати там, де вони не живуть: «Подивіться на німецькі кіногрупи. Вони постійно десь мандрують, і багато фільмів знімають за кордоном Німеччини. І взагалі багато режисерів іноді мені кажуть: «Що знімати в Німеччині? – там дуже нудно».
Втрачений рай
Тяжлов пригадує фільм про Чорнобиль під назвою „Lost paradise“: «Цей фільм продюсував один із моїх товаришів, Ігор Довгаль. Він зі Штуттгартської школи. Це була дипломна робота. Але дуже цікавий фільм, знятий на 16 мм. Чому саме можна назвати європейською роботою, тому що там такий ступінь рефлексії автора на події. Він знайшов таких же людей. Автор досліджує, що втратили ці люди, котрі поїхали з Чорнобиля, і що взагалі могло бути у майбутньому. Це такий фільм, котрий важко розповісти. Він увесь на якихось враженнях, на алюзіях, такий рефлексивний фільм».
Інший німецький режисер Томас Лаутербах, який нещодавно відвідував Київ, пригадує чимало фільмів на чорнобильську тематику: «Вже багато хто до 20річного ювілею трагедії робив такі стрічки. Навіть мій однокурсник знімав фільм на цю тему. Якщо у людини правильний погляд на речі, свій особистий і особливий, чому б і ні? Ця тема не належить винятково одному народу чи одній країні», переконаний Лаутербах.
„В суботу“
Тим часом для втілення в життя нового проекту – художнього фільму «В суботу» знаного сценариста і режисера Олександра Міндадзе об’єднали сили аж 4 країн – Україна, Білорусь, Німеччина й Росія. Як сказала pr-директор кінокомпанії SOTA Cinema Group Світлана Машовець, партнерами цього проекту стали Олександр Роднянський і «Баварія film».
Картина називається «В суботу», адже саме в суботу, 26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС. «Зйомки картини починаються у ці дні й будуть відбуватися на сході України. Адже саме в цю пору року відбувалися реальні події. Ми побачимо, як палає Чорнобильська АЕС, ми побачимо героїв, які переживають всі ці події» – розповідає Машовець. Оператором виступить каннський лауреат Олег Муту.
«Ця історія про героя, який має обрати під час того як він дізнається, що справді трапилося в суботу, в Чорнобилі, в Прип’яті, він залишається перед вибором: чи кинути йому все і врятувати своє власне життя, чи якимось чином розділити все, що має відбуватися з тими, хто йому дорогий і близький» – ділиться Машовець.
Досить „шароварщини“
На її думку для того, щоб інші, не тільки українці прожили і згадували і розуміли, що відбулося справді в Чорнобилі, досить зняти один якісний, гарний фільм, не «шароварщину», а зробити якісний потужний міжнародний проект, для того, щоб у всьому світі отримати резонанс. Світлана додає: «Щоб решта людства зрозуміла, яку небезпеку несуть такі катастрофи, як Чорнобильська, і для того, щоб як колись дізналися, що таке Катинь, що таке якісь історичні катаклізми на якісному самоконвертованому і масовому виді мистецтва як кіно». До 25-ої річниці катастрофи фільм планують завершити.
Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Леся Юрченко
