В рамках кінофестивалю Берлінале традиційно проходить «Талент Кампус» – однотижнева академія для молодих кіномитців з усього світу. Серед учасників цього року троє молодих талантів з України.
Джерело: Deutsche Welle
Двадцятишестилітній композитор Антон Байбаков в Україні відомий насамперед як автор музики до новорічної комедії “Леся+Рома. Не наїжджай на Діда Мороза”. Комедія полюбилася мільйонам телеглядачів. «Це було складне завдання», – зауважує Антон. На написання музики до повнометражного фільму йому дали лише вісім днів.
Антон Байбаков
Антон закінчив звукорежисуру в інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, працював над фільмами як звукорежисер, але остаточно вирішує стати композитором. Наразі задіяний у проекті продюсера Володимира Тихого “Мудаки.Арабески”. У цьому ж проекті планує взяти участь і режисер Марина Врода, спільно з якою Антон створив короткометражниий фільм “Клятва”. На Белінале молодий композитор вперше. “Для мене найважливіше було, що організатори Талент Кампус зібрали 350 людей з різних країн світу і мені дуже приємно, що я викликаю інтерес як композитор з України. Тут я познайомився з молодими режисерами з різних країн і моя мрія збулася. Через те, що сьогодні в Україні дуже мало власного кіновиробництва, це є можливість для мене робити різні міжнародні проекти”, – пояснює Антон Байбаков.
«Найцікавіше – постпродакшн»
Марина Врода
Фільм “Клятва” брав участь у кінофестивалі в німецькому Оберхаузені, далі його показ викупив німецько-французький телеканал “Арте”. Це одна з чотирьох короткометражних робіт молодого режисера Марини Вроди. Серед трьох інших – студентська робота “Прости” 2003 року, учасник кількох кінофестивалів – стрічка про любов та вірність “Дощ” і нарешті остання робота – чорно-білий короткометражний фільм “Сімейний портрет”. Знято його вже давніше, але не було коштів на виготовлення копії. Тепер вона нарешті готова і незабаром глядачі зможуть цей фільм побачити.
До Берліна їхала з нетерпінням, ділиться враженнями Марина Врода. “Найперше, за чим я сюди приїхала – побачити фільми, познайомитися з композиторами. Чому тут можна повчитися в Німеччині найкраще – це все, що стосується постпродакшн, обробки матеріалу, коли він відзнятий. Технічно все дуже добре оснащене і люди дуже професійні. Ми тут всі різних культур, з різним баченням, досвідом, але ми зібралися, щоб про щось домовитися”, – розповідає режисер.
«Кіно – справа мого життя»
Ольга Журженко
Продюсер Ольга Журженко завжди була переконана, що кіно – це справа її життя. «Два роки тому я потрапила у жахливу автомобільну катастрофу, що було для мене і своєрідним знаменням. Я збагнула, що просто не маю права більше чекати, коли до мене прийде особливе натхнення і вступила на продюсерський факультет інституту імені Карпенка-Карого», розповідає Журженко. Ольга успішно закінчила інститут і вже має в творчому доробку кілька картин. Серед них “Стрілочник”, “Не страшно”, повнометражні фільми “Аутсайдер”, “Янголи теж вмирають”, “На нижньому краю неба”.
Ольга Журженко найважливішим вважає не фінансовий бік кінопродукції, а концепцію фільму. Якщо є вдала концепція, при бажанні під неї можна завжди знайти фінансування, особливо, коли ти вже стаєш учасником фестивалів такого рівня як Берлінале. “Якщо людину вже сюди відібрали, то надалі вона просто не має права залишатися в структурі фестивалю непоміченою. Іншими словами, твій кар’єрний ріст відстежують і якщо ти надалі активно працюєш в галузі кіноіндустрії, подаєш свої роботи, підтримуєш спілкування, то й Берлінале відповідно дивляться на тебе під іншим кутом зору. Це дуже важливо”, – переконана продюсер.
Автор: Андрій Вовк
Редактор: Євген Тейзе
