Ukrainisch/Deutsch
Звіт про подію
Презентація дослідження про дискримінацію людей зі Східної Європи в Німеччині
Вступ і привід події
Наприкінці 2025 року було опубліковано дослідження про дискримінацію людей з країн Східної Європи в Німеччині, підготовлене на замовлення Антидискримінаційної служби уряду Німеччини. Це перше дослідження, яке системно зосереджується на дискримінації людей з країн Східної Європи. Те, що раніше багатьом здавалося лише особистими відчуттями, інтуїціями або поодинокими історіями, тепер підтверджене науковими даними.
Саме презентація цього дослідження стала приводом для публічної події, яка відбулася 03 лютого 2026 року в Берліні у просторі Allianz Ukrainischer Organisationen e.V. Захід зібрав представни_ць громадських та державних організацій, дослідни_ць, активіст_ок та член_кинь української та інших міграційних спільнот. Організатором заходу була організація CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V. Захід був проведений за співпраці з організацією Kwitne Queer e.V.
Контекст: практична відсутність антидискримінаційної підтримки
Окремо було наголошено на тому, що в Берліні, як і в багатьох інших Бундесземлях, майже не існує доступної та системної антидискримінаційної консультаційної допомоги українською мовою. Люди з України стикаються з дискримінаційним ставленням, але часто не розуміють, що саме з ними відбувається і куди можна звернутися по підтримку.
Саме цю прогалину намагається заповнити організація CineMovae.V., яка у 2026 році у співпраці з KwitneQueere.V. започаткувала проєкт «Знай свої права!», який фінансується Інтеграційним Фондом Району Панков в Берліні. Проєкт поєднує освітні семінари про дискримінацію та можливі дії у відповідь, а також надання індивідуальних антидискримінаційних консультацій. Подія 03 лютого проводилась в рамках цього проєкту, вона стала вступом і початком ширшої розмови про дискримінацію мігрантів з України — тему надзвичайно важливу, але досі недостатньо проговорену в німецькому суспільстві.
Учасниці та формат дискусії
У дискусії взяли участь:
- Галина Корнієнко — правозахисниця, представниця Kwitne Queer e.V., яка поділилася практичним досвідом роботи з людьми, що стикаються з дискримінацією;
- Александра Лєвіцкі — професорка соціології в Університеті Сассекс, директорка Sussex European Institute, одна з авторок представленого дослідження. Її наукова робота зосереджена на питаннях нерівності в імміграційних суспільствах, зокрема в Німеччині та Великій Британії.
Модерацію події здійснювала Олександра Бінерт (CineMova e.V.).
Ключові результати дослідження
Дослідження проводилося з вересня 2023 по травень 2024 року та базується на 82 глибинних інтерв’ю з працівниками Jobcenter та людьми з країн Східної Європи, які проживають у Німеччині. Учасників інтерв‘ю з боку Jobcenter не запитували напряму про дискримінацію — питання стосувалися радше практик та досвідів роботи з людьми з країн Східної Європи. Саме такий підхід дозволив виявити дискримінаційні практики, які зазвичай залишаються непоміченими.
Александра Лєвіцкі наголосила, що дискримінація не зводиться до дій окремих працівни_ць. Йдеться про певні мисленнєві шаблони, які відтворюються в інституційному контексті. Зокрема, Jobcenter є дзеркалом суспільства: працівники є дуже різні, але існують загально усталені уявлення про людей з країн Східної Європи, які впливають на рішення.
У межах дискусії також піднімалося питання расизму щодо людей з країн Східної Європи. За словами Александри Лєвіцкі, расизм існує та відповідає ключовим ознакам — має історичний вимір і ґрунтується на стійких стереотипах, у тому числі пов’язаних з уявними фізичними або культурними ознаками.
Практичний вимір: досвід української спільноти
Про те, як дискримінація проявляється в реальному житті, говорила Галина Корнієнко. Вона навела приклади з практики, зокрема відмови в працевлаштуванні через статус §24. Формально людям повідомляють, що «обрали іншого кандидата», але реальні причини залишаються невисловленими.
Поширеними є також проблеми у взаємодії з Jobcenter. Консультанти не завжди розуміють, чому люди з вищою освітою не погоджуються на низькокваліфіковану роботу. Деяким прямо говорять, що вони вже «досягли своєї стелі в Німеччині».
Окремо було підкреслено, що людей зі Східної Європи часто об’єднують у категорію «пострадянські країни». Українців автоматично зараховують до «російськомовних» і пропонують консультації російською мовою, бо «так простіше». Для багатьох українців це є болісним. Росія веде війну проти України та намагається знищити українську ідентичність. Багато людей приїхали з окупованих територій і мають досвід бомбардувань, катувань або втрати близьких. У такому контексті російська мова в офіційних інституціях може мати повторно травматизуючий ефект. Недостатньо диференційована антидискримінаційна робота може, таким чином, ненавмисно відтворювати імперські перспективи та російську інтерпретаційну домінанту. Для української спільноти така недиференційована класифікація може виглядати як деполітизація власного досвіду насильства.
Досвід українських вимушених переселенців: специфічні форми дискримінації
У межах представлення названого дослідження окрему увагу було приділено становищу українських вимушених переселенців у Німеччині. З одного боку, їм часто приписують «особливу придатність до працевлаштування», а з іншого — характеризують як «надмірно амбітних» або «дратівливих». Такі суперечливі уявлення формують специфічний тиск і впливають на рішення в інституційному контексті.
Серед поширених стереотипів також є такі (згідно з дослідженням):
- сприйняття українців як «доглянутих» або таких, що «приїжджають на машинах»;
- зменшення емпатії через подання українських вимушених переселенців як «особливо привілейованих» порівняно з іншими групами, зокрема з німецьким населенням;
- використання дискримінаційних висловів – тут мається на увазі вислови у контексті суспільних дискурсів про «соціальний туризм», зокрема під час оцінки ситуацій, пов’язаних з регіонами активних бойових дій або поїздками до України.
- В дослідженні було окремо було зазначено, що особливої дискримінації зазнають ромні_ї з України. Нерідко піддають сумніву їх українське походження або приписують їм бажання проживати в масових притулках замість приватного житла.
Системні проблеми та расизм
Окремою темою стала відсутність україномовних консультаційних центрів з питань антидискримінації в Берліні та багатьох Бундесземлях Німеччині. Люди можуть звертатися по допомогу, але їхні кейси не доходять до антидискримінаційних бюро, оскільки звернення туди потрібно подавати окремо й німецькою мовою. У результаті багато випадків залишаються невидимими.
Під час обговорення також наголошувалося, що расизм у Європі працює ієрархічно. Навіть якщо людина не має акценту й зовні не вирізняється, походження все одно має значення та може створювати бар’єри.
Політичні рекомендації
У дослідженні були сформульовані такі політичні рекомендації:
- розширення механізмів захисту від дискримінації;
- орієнтація на сталу інтеграцію в ринок праці замість швидкого спрямування в непідходящу (низькооплачувану) зайнятість;
- збереження ключових елементів моделі Bürgergeld, зокрема можливостей для підвищення кваліфікації та мовного розвитку;
- розширення доступу до інтеграційних та мовних курсів;
- покращення та прискорення процедури визнання дипломів і професійних кваліфікацій;
- забезпечення довгострокової та юридично захищеної перспективи перебування;
- розвиток расизмокритичних компетенцій у Jobcenter;
- активна протидія расизму щодо людей з країн східної Європи.
Підсумки
Підбиваючи підсумки дискусії, Галина Корнієнко наголосила, що проговорювання власного досвіду є ключовою умовою видимості дискримінації: лише тоді, коли люди говорять, стає можливим розпізнати системні проблеми та протидіяти їм.
На завершення заходу Олександра Бінерт підкреслила важливість послідовної роботи з потребами української громади в Німеччині, розвитку її суб’єктності, налагодження зв’язків з іншими ком’юніті та побудови міжкультурних мостів з іншими громадами. Саме через солідарність і співпрацю, за її словами, можна впливати на суспільні процеси та інституційні зміни.
Також було звернуто увагу на опитування про досвід дискримінації, яке наразі проводить Уповноважена з питань антидискримінації уряду Німеччини. Опитування триває до кінця лютого та доступне кількома мовами, зокрема українською.
Організатори заходу повідомили, що робота над темою буде продовжена. Наступним кроком стануть семінари з антидискримінації, спрямовані на підвищення обізнаності та практичну підтримку. Дізнаватися про нові заходи можна через розсилку.
Звіт: Ноель Равицький, Kwitne Queer e.V., Олександра Бінерт, CineMova e.V.
Deutsche Version
Veranstaltungsbericht
Präsentation der Studie zur Diskriminierung von Menschen aus Ländern des östlichen Europas in Deutschland
Einführung und Anlass der Veranstaltung
Ende 2025 wurde im Auftrag der Antidiskriminierungsstelle des Bundes eine Studie zur Diskriminierung von Menschen aus den Ländern des östlichen Europas in Deutschland veröffentlicht. Es handelt sich um die erste Untersuchung, die sich systematisch mit der Diskriminierung dieser Bevölkerungsgruppe befasst. Was vielen zuvor lediglich als persönliche Wahrnehmung, Intuition oder vereinzelte Erfahrung erschien, wird nun durch wissenschaftliche Daten belegt.
Die Präsentation dieser Studie war der Anlass für eine öffentliche Veranstaltung, die am 3. Februar 2026 in Berlin in den Räumlichkeiten der Allianz Ukrainischer Organisationen e.V. stattfand. Die Veranstaltung brachte Vertreter*innen zivilgesellschaftlicher und staatlicher Organisationen, Wissenschaftler*innen, Aktivist*innen sowie Mitglieder der ukrainischen und anderer migrantischer Communities zusammen. Organisiert wurde die Veranstaltung von CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V. in Kooperation mit Kwitne Queer e.V.
Kontext: Der weitgehende Mangel an Antidiskriminierungsunterstützung
In der Einleitung wurde besonders hervorgehoben, dass es in Berlin – ebenso wie in vielen anderen Bundesländern – kaum zugängliche und systematische Antidiskriminierungsberatungsangebote in ukrainischer Sprache gibt. Menschen aus der Ukraine erleben diskriminierendes Verhalten, können dieses jedoch häufig nicht einordnen und wissen nicht, an welche Stellen sie sich wenden können.
Diese Lücke versucht CineMova e.V. zu schließen, die 2026 gemeinsam mit Kwitne Queer e.V. das Projekt „Deine Rechte kennen!“ ins Leben gerufen haben. Das Projekt wird auf dem Integrationsfonds des Berzirkes Pankow von Berlin finanziert und verbindet Bildungsseminare zu Antidiskriminierung und Handlungsmöglichkeiten mit individueller Antidiskriminierungsberatung. Die Veranstaltung am 3. Februar fand im Rahmen dieses Projekts statt und markierte den Einstieg in eine breitere öffentliche Auseinandersetzung mit der Diskriminierung von Migrant*innen aus der Ukraine – einem hochrelevanten Thema, das im deutschen gesellschaftlichen Diskurs bislang nur unzureichend behandelt wurde.
Teilnehmende und Diskussionsformat
An der Diskussion beteiligten sich:
- Halyna Korniienko – Menschenrechtlerin und Vertreterin von Kwitne Queer e.V., die aus ihrer praktischen Arbeit mit von Diskriminierung betroffenen Personen berichtete;
- Aleksandra Lewicki – Professorin für Soziologie an der University of Sussex, Direktorin des Sussex European Institute und eine der Autorinnen der vorgestellten Studie. Ihre Forschungsschwerpunkte liegen auf Ungleichheiten in Einwanderungsgesellschaften, insbesondere in Deutschland und Großbritannien.
Die Moderation übernahm Oleksandra Bienert (CineMova e.V.).
Zentrale Ergebnisse der Studie
Die Studie wurde zwischen September 2023 und Mai 2024 durchgeführt und basiert auf 82 qualitativen Tiefeninterviews mit Jobcenter-Mitarbeitenden sowie mit in Deutschland lebenden Menschen aus Ländern des östlichen Europas. Die Beschäftigten der Jobcenter wurden nicht direkt zu Diskriminierung befragt, sondern zu ihren Arbeitspraktiken und Erfahrungen im Umgang mit Menschen aus Ländern Osteuropas. Gerade dieser Ansatz ermöglichte es, diskriminierende Muster sichtbar zu machen, die sonst häufig unbeachtet bleiben.
Aleksandra Lewicki betonte, dass Diskriminierung nicht auf das Fehlverhalten einzelner Mitarbeitender reduziert werden könne. Vielmehr gehe es um bestimmte Denkmuster, die sich im institutionellen Kontext reproduzieren. Jobcenter fungieren dabei als Spiegel gesellschaftlicher Einstellungen: Die Mitarbeitenden sind heterogen, es existieren generell in der Gesellschaft bestimmte verfestigte Vorstellungen gegenüber Menschen aus den Ländern des östlichen Europas, die Entscheidungen beeinflussen.
Im Rahmen der Diskussion wurde zudem das Thema des anti-osteuropäischen Rassismus aufgegriffen. Laut Aleksandra Lewicki erfüllt dieser alle zentralen Kriterien von Rassismus: Er hat eine historische Dimension und basiert auf stabilen Stereotypen, unter anderem im Hinblick auf vermeintliche körperliche oder kulturelle Merkmale.
Praktische Perspektive: Erfahrungen der ukrainischen Community
Halyna Korniienko schilderte, wie sich Diskriminierung konkret im Alltag äußert. Sie berichtete unter anderem von Fällen, in denen Menschen aufgrund ihres Aufenthaltstitels nach §24 keine Anstellung erhalten. Formal wird dies meist mit der Aussage begründet, man habe sich für eine andere Person entschieden – die tatsächlichen Gründe bleiben unausgesprochen.
Häufig treten auch Probleme im Kontakt mit Jobcentern auf. Berater*innen zeigen nicht immer Verständnis dafür, dass hochqualifizierte Personen nicht bereit sind, niedrigqualifizierte Tätigkeiten anzunehmen. Teilweise wird ihnen offen gesagt, sie hätten in Deutschland bereits „ihre Grenze erreicht“.
Besonders kritisch wurde hervorgehoben, dass Menschen aus Osteuropa oft pauschal der Kategorie „postsowjetischer Raum“ zugeordnet werden. Ukrainer*innen werden automatisch als „russischsprachig“ eingeordnet und erhalten Beratungsangebote auf Russisch, weil dies als „praktischer“ gilt. Für viele Betroffene ist dies schmerzhaft. Russland führt einen Vernichtungskrieg gegen die Ukraine und versucht gezielt, ukrainische Identität zu zerstören. Viele Menschen kommen aus besetzten Gebieten und haben Erfahrungen mit russischen Bombardierungen, Folter seitens russischen Soldat*innen oder dem Verlust nahestehender Personen gemacht. In diesem Kontext kann die Verwendung der russischen Sprache in offiziellen Institutionen retraumatisierend wirken. Eine unzureichend differenzierte Antidiskriminierungsarbeit kann somit unbeabsichtigt imperiale Perspektiven und russische Deutungshoheit reproduzieren. Für die ukrainische Community erscheint eine solche Kategorisierung als Entpolitisierung ihrer Gewalterfahrungen.
Erfahrungen ukrainischer Geflüchteter: spezifische Formen der Diskriminierung
Im Rahmen der Studienpräsentation wurde auch gezielt auf die Situation ukrainischer Geflüchteter in Deutschland eingegangen. Einerseits wird ihnen häufig eine „besondere Arbeitsmarktfähigkeit“ zugeschrieben, andererseits werden sie als „überambitioniert“ oder „nervig“ wahrgenommen. Diese widersprüchlichen Zuschreibungen erzeugen spezifischen Druck und wirken sich auf institutionelle Entscheidungen aus.
Zu den laut Studie verbreiteten Stereotypen zählen:
- die Wahrnehmung von Ukrainer*innen als „gepflegt“ oder als Personen, die „mit dem Auto vorfahren“;
- ein Entzug von Empathie durch die Darstellung ukrainischer Geflüchteter als „besonders privilegiert“ im Vergleich zu anderen Gruppen, einschließlich der deutschen Bevölkerung;
- die Verwendung diskriminierender Narrative im Kontext gesellschaftlicher Diskurse über sogenannten „Sozialtourismus“, insbesondere bei der Bewertung von Reisen in die Ukraine oder der Herkunft aus Gebieten mit aktiven Kampfhandlungen.
Die Studie hebt zudem hervor, dass Romn*ja aus der Ukraine in besonderem Maße von Diskriminierung betroffen sind. Häufig wird ihre ukrainische Herkunft infrage gestellt oder ihnen unterstellt, Sammelunterkünfte gegenüber privatem Wohnraum zu bevorzugen.
Systemische Probleme und Rassismus
Ein weiteres zentrales Thema war das Fehlen ukrainischsprachiger Antidiskriminierungsberatungsstellen in Berlin und vielen anderen Bundesländern. Zwar können sich Betroffene an unterschiedliche Stellen wenden, ihre Fälle gelangen jedoch oft nicht zu Antidiskriminierungsbüros, da entsprechende Beschwerden gesondert und oft auf Deutsch eingereicht werden müssen. In der Folge bleiben zahlreiche Diskriminierungserfahrungen von Menschen aus der ukrainischen Community unsichtbar.
In der Diskussion wurde außerdem betont, dass Rassismus in Europa hierarchisch funktioniert. Selbst wenn eine Person keinen Akzent hat und äußerlich nicht auffällt, bleibt die Herkunft ein relevanter Faktor, der zu strukturellen Barrieren führen kann.
Politische Handlungsempfehlungen
Die Studie formuliert folgende politische Empfehlungen:
- Ausbau der Mechanismen zum Schutz vor Diskriminierung;
- Förderung nachhaltiger Arbeitsmarktintegration statt schneller Vermittlung in unpassende (niedrig entlohnte) Beschäftigung;
- Erhalt zentraler Elemente des Bürgergeld-Modells, insbesondere im Bereich Weiterbildung und Sprachförderung;
- Ausbau von Integrations- und Sprachkursangeboten;
- Verbesserung und Beschleunigung der Anerkennung von Abschlüssen und Qualifikationen;
- Schaffung langfristiger, rechtlich abgesicherter Bleibeperspektiven;
- Ausbau rassismuskritischer Kompetenzen in Jobcentern;
- aktive Bekämpfung von Rassismus gegenüber Menschen aus Ländern des östlichen Europas.
Fazit
Zum Abschluss der Diskussion betonte Halyna Korniienko, dass das Sprechen über eigene Erfahrungen eine zentrale Voraussetzung dafür sei, Diskriminierung sichtbar zu machen. Nur wenn Menschen ihre Erlebnisse benennen, können strukturelle Probleme erkannt und wirksam bekämpft werden.
Oleksandra Bienert hob in ihrem Schlusswort die Bedeutung kontinuierlicher Arbeit mit den Bedürfnissen der ukrainischen Community in Deutschland hervor, ebenso wie die Stärkung ihrer Handlungsfähigkeit, die Vernetzung mit anderen Communities und den Aufbau interkultureller Brücken. Solidarität und Zusammenarbeit seien entscheidend, um gesellschaftliche und institutionelle Veränderungen anzustoßen.
Zudem wurde auf eine aktuell laufende Umfrage zu Diskriminierungserfahrungen hingewiesen, die von der Antidiskriminierungsbeauftragten der Bundesregierung durchgeführt wird. Die Umfrage läuft bis Ende des Monats und ist in mehreren Sprachen, darunter auch Ukrainisch, verfügbar.
Die Organisator*innen kündigten an, die Arbeit zu diesem Thema fortzusetzen. Als nächste Schritte sind Antidiskriminierungsseminare geplant, die auf Sensibilisierung und praktische Unterstützung abzielen. Informationen über neue Veranstaltungen kann man über den Newsletter erhalten.
Bericht: Noel Ravytski, Kwitne Queer e.V., Oleksandra Bienert, CineMova e.V.
