~ українська версія нижче ~
Am 28. August 2025 organisierte das CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V. eine Vorführung des Dokumentarfilms „Ivan und Marta“ (2023, 75 Min., Regie: Serhiy Bukovskyi, Ukraine).
🗣 Die Einführung in den Film sowie die Diskussion nach der Vorführung leitete die Historikerin Uta Gerlant, die dem Publikum half, den historischen Kontext und seine Bedeutung für die Gegenwart zu verstehen.
🎤 Moderation: Oleksandra Binert, CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V.
„Ivan und Marta“ ist eine persönliche und zugleich gesellschaftlich bedeutsame Geschichte über den Literaturwissenschaftler, Publizisten und einen der bedeutenden Intellektuellen der „ukrainischen Sechzigerbewegung“ Ivan Dzyuba. Er hatte stets den Mut, die Wahrheit zu sagen: von der Protestaktion bei der Premiere von „Schatten vergessener Ahnen“ bis zur Veröffentlichung des wegweisenden Werks „Internationalismus oder Russifizierung?“. Über Jahrzehnte hinweg blieb Dzyuba eine Stimme der Wiederbelebung der ukrainischen Kultur und des Kampfes gegen die Russifizierung.
An seiner Seite war immer seine Ehefrau Marta, mit der er 62 Jahre seines Lebens verbrachte. Der Film ist eine zarte Erzählung über Liebe und unerschütterliche Unterstützung sowie über das Leben und den Kampf der Generation der ukrainischen Sechziger.
Der Saal war voll. Die Zuschauer*innen hoben die Stärke der Figur Marta hervor, die den ganzen Film „trägt“, sowie die Aufrichtigkeit der Erzählung, die nicht schwarz-weiß ist. Viele weinten während der Vorführung und bezeichneten den Film als „berührend und heute sehr notwendig“.
Besonderes Interesse weckte die Szene mit dem Wertep (einer weihnachtlichen Tradition), die von der sowjetischen Macht verfolgt wurde und die heute die russische Besatzungsverwaltung in den besetzten Gebieten zu verbieten versucht. Wir sprachen über die Koljada-Traditionen der Sechziger, die bis zu den Massenverhaftungen von 1971 andauerten, sowie über ihre Wiederbelebung bereits in der unabhängigen Ukraine.
Die Diskussion berührte auch andere Themen:
• Die „freiwillige“ Deportation nach Sibirien, von der Marta im Film berichtet;
• Parallelen zu den Erfahrungen der Est:innen, die ebenfalls Deportationen erlebt haben;
• Repressionen in der DDR, die einer der Gäste mit den sowjetischen (deutlich umfangreicheren) verglich;
• Persönliche Geschichten deutscher Familien, die im 20. Jahrhundert Erfahrungen mit Zwangsumsiedlungen gemacht haben.
Viele entschieden sich nach der Vorführung, das Werk von Dzyuba „Internationalismus oder Russifizierung?“ zu suchen und zu lesen.
Besonders wertvoll war, dass die Veranstaltung ein ukrainisches und deutsches Publikum zusammengebracht hat. Dadurch entstand ein Raum für Dialog über die Vergangenheit, der hilft, die gegenwärtigen Herausforderungen besser zu verstehen.
📌 Die nächste Filmvorführung „Foto zur Erinnerung“ (2023, Olga Tschernych) findet bereits am 25. September statt – folgt unseren Ankündigungen.
Die Veranstaltung fand im Rahmen des Projekts „We are part of Berlin! Stärkung der zivilgesellschaftlichen Teilhabe von Geflüchteten aus der Ukraine“ statt.
Standbilder aus dem Film „Ivan und Marta“ (Regie: Serhiy Bukovskyi) sowie Fotos von den Dreharbeiten
Bericht: Olena Shevchuk
28 серпня CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V. організувала показ документальної стрічки “Іван і Марта“ (2023, 75 хв., реж. Сергій Буковський, Україна).
Вступ до фільму та дискусію після перегляду провела історикиня Ута Герлант, яка допомогла аудиторії зрозуміти історичний контекст та його значення сьогодні.
Модерація: Олександра Бінерт, CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V.
“Іван і Марта” — це особиста й водночас суспільно значуща історія про літературознавця, публіциста та «прапор українського шістдесятництва» Івана Дзюбу. Він завжди мав мужність говорити правду: від акції протесту на прем’єрі “Тіней забутих предків” до публікації знакової праці “Інтернаціоналізм чи русифікація?”. Упродовж десятиліть Дзюба залишався голосом у відродженні української культури та боротьбі проти русифікації.
Поруч із ним завжди була його дружина Марта, з якою вони прожили 62 роки. Стрічка — це ніжна оповідь про кохання та незламну підтримку, а також про життя й боротьбу покоління українських шістдесятників.
Зал був повний. Глядачі відзначали силу образу Марти, яка «тримає» весь фільм, і щирість розповіді, що не є чорно-білою. Багато хто плакав під час перегляду й називав фільм «щемким і дуже потрібним сьогодні».
Особливе зацікавлення викликала сцена з вертепом — різдвяною традицією, яку радянська влада переслідувала, а сьогодні російська окупаційна адміністрація намагається заборонити на захоплених територіях. Ми говорили про традиції коляди шістдесятників, які тривали до масових арештів 1971 року, і про їхнє відродження вже у незалежній Україні.
Обговорення торкалося й інших тем:
• “добровільної” депортації в Сибір, про яку розповідає у фільмі Марта;
• паралелей із досвідом естонців, що також пережили депортації;
• репресій у НДР, які один із гостей порівняв з радянськими (набагато масштабнішими);
• особистих історій німецьких родин, які мали досвід примусових переселень у ХХ столітті.
Багато хто після показу вирішив шукати і читати працю Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”.
Особливо цінно, що подія об’єднала українську та німецьку аудиторії. Це створило простір для діалогу про минуле, яке допомагає краще розуміти сучасні виклики.
Наступний показ фільму „Фото на памʼять“ (2023, Ольга Черних) відбудеться вже 25 вересня – слідкуйте за нашими анонсами.
Захід пройшов у межах проєкту “We are part of Berlin! Stärkung der zivilgesellschaftlichen Teilhabe von Geflüchteten aus der Ukraine”.
Кадри з фільму „Іван і Марта“ (реж. Сергій Буковський) та фото зі зйомок
Звіт: Олена Шевчук
