– Deutsche Version weiter unten –
Про життя з ВІЛ під час війни: у Берліні відбувся показ фільму „Eyes on Ukraine“ та публічна дискусія про потреби українців із ВІЛ-статусом
29 травня у берлінському кінотеатрі Brotfabrik відбувся кінопоказ документального фільму „Eyes on Ukraine“ та подальша дискусія про реалії, з якими стикаються ВІЛ-позитивні українці під час війни — як в Україні, так і в Німеччині. Захід був організований спільними зусиллями CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V. та асоціації ВІЛ-позитивних українців в Німеччині PlusUkrDe – Positive Ukrainer*innen in Deutschland e.V.
Документальна стрічка „Eyes on Ukraine“ (режисер Мо Штобе, продюсер Річард Ґір) розповідає історії чотирьох ВІЛ-позитивних молодих людей з України, серед яких активістка Яна Панфілова, що очолює організацію для підлітків Teenergizer. Від початку повномасштабного вторгнення вона була змушена залишити Київ, однак продовжила свою діяльність у Берліні, висвітлюючи через мистецтво фотографії власну історію та заохочуючи інших молодих людей, що живуть із ВІЛ.
Після показу відбулася публічна розмова за участі експертів і самих героїв проєкту. Модераторкою виступила Олександра Бінерт — дослідниця, правозахисниця та голова CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V. Серед спікерів — члени павління PlusUkrDe e.V Ростислав Дзундза (учасник проекту Through Positive Eyes) та Альона Хлистік (психологиня, акторка та співзасновниця плейбек-театру „Grund“), а також членкиня PlusUkrDe e.V. Стефанія Гридіна.
У фокусі розмови — виклики, пов’язані з життям із ВІЛ в умовах війни. За офіційними оцінками, рівень поширення ВІЛ в Україні у 10 разів вищий, ніж у Німеччині (1% проти 0,1%), і з початком повномасштабної війни кількість нових випадків зросла на 21%. У фільмі також були озвучені основні причини, через які ВІЛ-позитивні українці стали частіше призупиняти терапію. Зокрема це пов’язано із нестачею та труднощами отримання ліків у воєнний час, руйнуванням складів та логістики, а також загальним погіршенням ментального стану та пріоритетністю виживання над лікуванням.
Спікери звернули увагу й на перешкоди одержання допомоги проти ВІЛ у Німеччині. Наприклад, Альона Хлистік зазначила про затримки з оформленням медичного страхування, що унеможливлює нерозривне продовження терапії, страх розкриття ВІЛ-статусу через стигму, а також недостатня поінформованість лікарів у невеликих населених пунктах й не тільки про методи лікування ВІЛ-позитивних осіб.
На додачу під час зустрічі Ростислав Дзундза підняв особливо важливе та нагальне питання: в табори та гуртожитки розміщення біженців в Берліні, зокрема пункт первинного прийому Тегель, не допускають громадські організації до проведення профілактичних заходів проти ВІЛ або ж консультацій. Через це велика кількість українських біженців, серед яких також можуть бути ВІЛ-позитивні, не отримують необхідної інформації про запобігання інфікування або ж того, як перевірити свій статус та що робити, якщо він виявиться позитивним. Ростислав наголосив, що за попередніми оцінками в Німеччині нині перебуває близько 10 000 українців із ВІЛ. Багато хто з них обрали Німеччину саме через враження про надійність та стабільність її медичної системи, проте на практиці зіткнулися з новими бар’єрами.
У свою чергу Стефанія Гридіна розповіла про свій досвід життя у Берліні як ВІЛ-позитивної дівчини, підкресливши, що почувається вільно говорити про свій статус і не відчуває дискримінації в новому середовищі.
Усі учасники погодилися, що тема ВІЛ, зокрема серед вимушених переселенців з України, потребує більшої видимості та політичної уваги. Наприкінці заходу було запропоновано підготувати спільне звернення до міністрів здоров’я земель Німеччини з проханням звернути увагу на можливості поліпшення доступу до терапії та проведення просвітницької роботи.
Захід став частиною серії подій Українського кіноклубу від CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V. про реалії, потреби та права українських вимушених переселенців в Німеччині, які проводяться в рамках проєкту Teil-sein, за підтримки Landeszentrale für politische Bildung.
Leben mit HIV im Krieg: Filmvorführung „Eyes on Ukraine“ und öffentliche Diskussion über die Bedürfnisse HIV-positiver Ukrainer*innen in Deutschland
Am 29. Mai fand im Berliner Kino Brotfabrik die Vorführung der Dokumentation „Eyes on Ukraine“ mit anschließender Diskussion statt. Im Mittelpunkt standen die Herausforderungen, denen HIV-positive Ukrainer*innen während des Krieges – sowohl in der Ukraine als auch in Deutschland – gegenüberstehen. Die Veranstaltung wurde gemeinsam von CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V. und PlusUkrDe – Positive Ukraineri*nnen in Deutschland e.V. organisiert.
Der Dokumentarfilm „Eyes on Ukraine“ (Regie: Mo Stoebe, Produktion: Richard Gere) erzählt die Geschichten von vier HIV-positiven jungen Menschen aus der Ukraine, darunter die Aktivistin Yana Panfilova, Leiterin der Jugendorganisation Teenergizer. Nach der vollumfassenden russischen Invasion musste sie Kyjiw verlassen, setzte sich jedoch weiterhin in Berlin für junge Menschen mit HIV ein und nutzte Fotografie als Ausdrucksform, um ihre Geschichte zu erzählen und andere zu ermutigen, offen mit ihrem Status umzugehen.
Im Anschluss an die Filmvorführung fand eine öffentliche Diskussion mit Expert*innen und Projektbeteiligten statt. Moderiert wurde sie von der Forscherin und Menschenrechtsaktivistin Oleksandra Bienert, Vorsitzende von CineMova e.V. Zu den Sprecher*innen gehörten Vorstandsmitglieder von PlusUkrDe – Rostyslav Dzundza und Alona Khlystik (Psychologin, Schauspielerin und Mitbegründerin des Playback-Theaters „Grund“) – sowie Stefanie Hrydina, Mitglied PlusUkrDe e.V.
Im Mittelpunkt der Diskussion standen die Lebensrealitäten von Menschen mit HIV im Krieg. Laut offiziellen Einschätzungen ist die HIV-Rate in der Ukraine zehnmal so hoch wie in Deutschland (1 % vs. 0,1 %), und seit Beginn des vollumfassenden russischen Invasion ist die Zahl der Neuinfektionen um 21 % gestiegen. Als Hauptgründe für Therapieabbrüche wurden im Film genannt: Medikamentenmangel, zerstörte Versorgungswege sowie psychische Belastung und die Priorisierung des Überlebens gegenüber der Fortsetzung der Behandlung.
Die Diskussion zeigte auch Hürden auf, die ukrainischen Geflüchteten in Deutschland begegnen. So berichtete Alona Khlystik von Verzögerungen bei der Krankenversicherung, die eine kontinuierliche Therapie erschweren. Außerdem herrsche unter Betroffenen große Unsicherheit im Umgang mit dem eigenen Status aufgrund von Stigmatisierung und mangelnder Aufklärung – sowohl in kleinen Städten als auch unter medizinischem Personal.
Ein besonders dringliches Thema war der mangelnde Zugang der Zivilgesellschaft zu HIV-Prävention und Beratung in Unterkünften für Geflüchtete, insbesondere im Aufnahmelager Tegel in Berlin. Viele Menschen, darunter auch HIV-positive Geflüchtete, bleiben so ohne grundlegende Informationen zur Prävention, Testung oder Therapie. Da schätzungsweise 1% der Geflüchteten aus der Ukraine HIV-Positiv sein könnten, müsste es sich dringend ändern.
Rostyslav Dzundza, Vertreter von PlusUkrDe e.V., betonte, dass sich derzeit schätzungsweise rund 10.000 HIV-positive Ukrainer*innen in Deutschland aufhalten. Viele hätten sich aufgrund des guten Rufs des deutschen Gesundheitssystems für Deutschland entschieden – nur um hier auf neue Hürden zu stoßen.
Ihrerseits berichtete Stefanie Hrydina, Mitglied von PlusUkrDE e.V, über ihre Erfahrungen als HIV-positive junge Frau in Berlin. Sie betonte, dass sie sich frei fühle, über ihren Status zu sprechen, und in ihrem neuen Umfeld keine Diskriminierung erlebe.
Die Teilnehmenden waren sich einig, dass das Thema HIV – insbesondere unter ukrainischen Geflüchteten – mehr Sichtbarkeit und politische Aufmerksamkeit verdient. Am Ende der Veranstaltung wurde angeregt, ein gemeinsames Schreiben an die Gesundheitsministerien der Bundesländer zu verfassen, um auf die Notwendigkeit besserer Versorgung und Aufklärung hinzuweisen.
Die Veranstaltung war Teil der Programmreihe des Ukrainischen Kinoclubs von CineMova Ukrainian Empowerment Network e.V., die sich mit der Lebensrealität, den Bedürfnissen und Rechten ukrainischer Geflüchteter in Deutschland beschäftigt, durchgeführt im Rahmen des Projektes Teil-sein, gefördert von der Berliner Landeszentrale für politische Bildung.
